Чорнобиль - довгий слід трагедії

 

                                                     Чорнобиль закутий колючим парканом

Чорнобиль... згадаємо знову і знову

Це місце, окутане темним туманом -

Це пустка одвічна - Чорнобильська зона.

Ірина Іващук

26 квітня 1986 року о 01:23 за Київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

З території в радіусі 30 км від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії.

Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Приблизно 200 000 працівників (відомих як "ліквідатори") з місцевої міліції і пожежних служб, армії і добровольців були в 1986 і 1987 роках спочатку залучені до стримування і ліквідації аварії, знаходячись на передньому краї чи виконуючи адміністративну роботу. Пізніше число людей, зареєстрованих як ліквідатори, збільшилося приблизно до 600 000 - 800 000, хоча багато хто з занесених у списки одержали лише малі дози опромінення.

   

 (За матеріалами Інтернет-сторінок)
(За матеріалами Інтернет-сторінок)
 

Електронний каталог НБ ЗДМУ

 Інтернет-ресурси

• Цей день в історії 
• 38 кадрів у памʼять про Чорнобильську трагедію
• Чорнобиль-30: спогади, засвідчені архівами КДБ 
• Чорнобильська катастрофа: вчора, сьогодні, завтра  
•  Чернобыль – зона будущего: 30 км отчуждения или перспектив? 

Всесвітній день книги та авторського права

 «Література вимагає не тільки талановитого письменника, а й талановитого читача.»

(Гете Й.)

Відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року. Всесвітній день було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція №3.18).

Рішення було прийнято з метою просвіти, розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знань, найбільш надійним способом їх збереження. В резолюції відзначається також ефективність проведення в цей день книжкових виставок та ярмарок.

Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу. Саме 23 квітня відбувається багато цікавих заходів. Зокрема, відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди.

(За матеріалами Інтернет-сторінок)

(За матеріалами Інтернет-сторінок)

Інтернет-ресурси

• Музеї книги в бібліотеках

• Всесвітній день книг і авторського права

• Дві яскраві дати української національної святині 

До фонду наукової бібліотеки надійшла книга Бирюкова B. C. Системы менеджмента качества и аудит в учреждениях здравоохранении теория и практика индустриализации медицинской деятельности

Бирюков В. С. Системы менеджмента качества и аудит в учреждениях здравоохранении теория и практика индустриализации медицинской деятельности / В. С. Бирюков. — К. : Освіта України, 2017. — 334 с.

Представленная работа посвящена современной проблеме здравоохранения - повышению качества медицинских услуг за счет внедрения в деятельность лечебно-профилактических учреждений новой инновационной технологии - системы менеджмента качества, соответствующей требованиям международных стандартов серии ISO 9000.

Опыт развитых стран доказал положительное влияние указанных подходов в повышении конкурентоспособности учреждений здравоохранения на рынке медицинских услуг.

Принципиально важным механизмом поддержки качества на высоком уровне и условием его непрерывного совершенства является процедура внутреннего или внешнего аудита. В книге дана сравнительная характеристика существующих систем качества с более подробным описанием сущности требований международных ISO 9000:2005,

и ДСТУ ISO 9000:2007, ISO 9000:2014 (проект), ISO 9001:2007, ДСТУ ISO 9001:2008; ISO 9001:2015 (проект); ISO 19011:2011, TQM.

Подробно описаны требования, предъявляемые к аудиту систем менеджмента качества, его отличию от клинического аудита и аккредитации учреждении здравоохранения. Описывается процесс создания плана, программы сценария и процедуры аудита. Дан анализ рисков, сопровождающих процедуру аудита.

В работе сделано заключение о необходимости создания неправительственной общественной организации - «Институте медицинских аудиторов Украины». Разработаны её примерный Устав, Кодекс этики программа подготовки медицинских аудитов систем менеджмента качества (СМК).

Описываемые разделы иллюстрированы рисунками, таблицами, примерами.

Книга предназначена для студентов медицинских вузов, клинических ординаторов и аспирантов, руководителей и персонала учреждений здравоохранения, разрабатывающих, внедряющих и поддерживающих работу локальных систем менеджмента качества, а также внутренних аудиторов систем менеджмента качества в учреждениях здравоохранения.

Бібліотека вдячна

Наукова бібліотека висловлює щиру подяку професору, доктору медичних наук, завідувачу кафедри патологічної анатомії і судової медицини ЗДМУ Голубовичу Леонiду Львовичу за подаровану бібліотеці монографію

Визначення давності настання смерті : монографія / за заг. ред. В. О. Ольховського, Л. Л. Голубовича. - X.: ФОП Бровін О.В., 2017. -168 с.

В монографії проведено аналіз наукової літератури і практичних рекомендацій, а також результати власного досвіду щодо визначення давності настання смерті. За результатами більшості методів викладено власне ставлення до них авторів.

Наш доробок адресований, в першу чергу, практикам-судово-медичним експертам, а також лікарям-інтернам, студентам медичних вузів, що вивчають судову медицину, співробітникам органів дізнання, поліції, слідчим, прокурорам і суддям. Корисним він може бути і для лікарів інших спеціальностей.